Я думаємо ми!

На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища. Однак відчуття тривоги за якість останнього властиве далеко не кожному з нас, жителів міста й села, де знаходяться основні джерела забруднення атмосферного повітря, природних вод, грунтів.
Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії тих, хто ними користується.
Погляньте навколо свого села, міста, дачних поселень, у що перетворюються чисті струмки, зелені гаї – усе, що живило народ протягом багатьох віків! Звалище сміття, гори мінеральних добрив чи пестицидів, безгосподарськи залишених просто неба – усе це попадає в ланцюг кругообігу речовин. Та й самі ми потім п'ємо воду, споживаємо неякісні продукти, дихаємо забрудненим повітрям. Усього в Україні в 1992 р. було 10088 млн.м3 промислових, 3510,5 млн.м3 сільськогосподарських, 3846,4 млн.м3 комунальних стоків, 10015 тис.т викидів у атмосферу, 1680,4 млн.м3 твердих відходів промислових підприємств. Ось що суттєво змінює якість природних багатств.
Страшні наслідки (не регіонального, а планетарного масштабу) має аварія на ЧАЕС. З 1987 р. лише у Києві втричі збільшилася кількість онкологічних захворювань, у шість з половиною разів – захворювань ендокринної системи, в шість – крові, в 31 – органів дихання. Це – наслідки чорнобильської екологічної катастрофи.
Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток усього сущого на нашій Землі. Подивіться на карту й ви впевнитесь, що всі підстави для такого занепокоєння є. Карта будить у нас потребу активно боротися за чисте повітря й воду, родючі грунти й квітучі луки, зелені ліси й плодоносні сади.

Енвайронментологія

Енвайронментологія (англ. environment — навколишнє середовище, довкілля) — наука про оточуюче людину середовище та їхній взаємний вплив одне на одного. В ширшому трактуванні під енвайронментологією розуміють науковий напрямок, що вивчає весь комплекс проблем використання, охорони і відтворення умов довкілля.

Сьогодні проблеми охорони навколишнього середовища вивчаються енвайронментологією (або «енвіронікою» за М. Ф. Реймерсом, 1992). Вона виступає складовою частиною інтегрального екологічного циклу наук і носить яскравий прикладний характер, а традиційна екологія виступає в якості фундаментальної основи для середовищеохоронного знання.

Методологічними засадами виступають:

• наукова теорія природокористування;
• вчення про охорону природи;
• сучасна концепція сталого розвитку суспільства.

Екологія, як наука про охорону природи, відштовхується від вивчення біосферних процесів і розглядає усі аспекти охорони окремих компонентів природи з точки зору природоцентризму. Енвайронментологія як наука про охорону навколишнього для людини середовища спирається на принципи антропоцентризму, відштовхується від потреб людини і лише тоді враховує екологічні обмеження.

Стокгольмська конференція 1972 року поклала початок розвитку енвайронментології як комплексної наукової дисипліни про навколишнє для людини середовище, в поле зору якої попадають, в першу чергу, питання охорони навколишнього середовища та підтримки якості довкілля. В свою чергу енвайронменталізм розглядається як теорія управління середовищем життя і соціально-екологічним розвитком, яка виходить з уявлень про людину як невід'ємну складову частину біосфери. Тим вона відрізняється від традиційного екоконсерваціонізму розумінням необхідності контрольованого перетворення природи в інтересах людства. Для того, щоб зберегти довкілля для майбутніх поколінь жителів планети, слід впроваджувати досягнення енвайронменталістики — конструктивного технічного розділу цієї науки про шляхи і методи впровадження середовищезберігаючих та екологічно «чистих» технологій в механізм охорони довкілля. Його слід розглядати як безпосередній інструмент енвайронменталізму.

Навколишнє середовище та здоров'я

Екологічна ситуація на планеті з кожним роком ускладнюєть­ся. Це пов'язано із постійно наростаючою потужністю промислови

х підприємств, відкриттям нових заводів і фабрик, а також збільшен­ням кількості транспортних засобів, зростанням виробництва та використанням мінеральних добрив і отрутохімікатів, появою но­вих технологічних процесів, хімічних речовин, виробів тощо.
Все це призводить до значного забруднення довкілля. Тільки в атмос­ферне повітря планети щорічно потрапляє до 200 млн. тонн оксиду вуглецю, 50 млн. тонн оксиду азоту, 145 млн. тонн оксиду сірки, 50 млн. тонн вуглеводнів, близько 700 млн. м3 техногенних і побу­тових газів. У світовому сільському господарстві щорічно викорис­товується 500 млн. тонн мінеральних добрив, 3 млн. тонн отрутох­імікатів, які після часткового перетворення змиваються у природні водойми (А.М. Сердюк, 1995; В.М. Трахтенберг, 1997).

В цілому організм людини досить добре пристосований до змін навколишнього середовища, і це є основною ознакою доброго здоров'я, до факторів якого належать повітря, вода, грунт, їжа, умо­ви праці, харчування, побуту, навчання, відпочинок, які залежать від соціального устрою суспільства. В свою чергу, на здоров'я впли­ває як природне, так і соціальне середовище, що оточує людину.

СМІТТЯ ТА ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ

Сьогодні ми володіємо більш достовірною інформацією про планету Нептун, ніж про потік твердих відходів у країні", - стверджує Вільям Рат'є, археолог з університету Арізони. Рат'є називає себе "спеціалістом зі сміття", тому що за останні 20 років він прокладав собі дорогу через смітт

я Америки, - сумки, кості, книги, пляшки та інше сміття, глибоко поховане на закритих звалищах. Він виявив, що людям необхідно пройти довгий шлях до розуміння того, що саме відбувається зі сміттям.

    ПОГОВОРИМО ПРО СМІТТЯ

П'ять мільярдів тонн - така кількість твердих відходів, які щорічно нагромаджують американці. Тверді відходи - це все, що ми викидаємо у твердому або напів твердому стані. Приблизно 10-15 % цих відходів є небезпечними (див. визначення нижче). Але всі вони можуть завдавати шкоди людям, диким тваринам та навколишньому середовищу.

Просіюючи тверді відходи: 5 мільярдів тонн твердих відходів, які ми виробляємо, включають відходи сільськогосподарського виробництва (переважно гній та залишки врожаю), відходи розробок корисних копалин (гірських порід, бруду, піску та слизьких залишків гірської промисловості), а також промислові відходи (металевий брухт, відходи пластмас, паперу, слиз стічних вод, зола від електростанцій і т. д.), відходи домашніх господарств, шкіл, лікарень та компаній, які вважаються фахівцями з проблем сміття міськими твердими відходами.

Всі відходи стають частиною потоку твердих відходів країни, який, на думку фахівців, постійно зростає. Сьогодні на кожну особу припадає близько чотирьох фунтів сміття щоденно. І якщо додати все, що ми викидаємо, то зрозуміло, чому ми стоїмо перед кризою знешкодження твердого сміття: викидається достатня кількість заліза та сталі для постійного забезпечення всіх виробників автомобілів країни; достатня кількість алюмінію для щоквартальної повної перебудови комерційного повітряного флоту; достатня кількість офісного паперу для побудови стіни висотою 3,7 м та довжиною від Лос-Анжелесу до Нью-Йорку.

Небезпечні відходи: Термін "небезпечні відходи" є неточним визначенням твердих відходів. Небезпечними є займисті, отруйні, нестабільні або радіоактивні відходи, чи ті, що містять небезпечні речовини, наприклад, пестициди або свинець. Хоча більшість цих відходів є в твердому або напівтвердому стані або зберігається в бочках чи каністрах, які вважаються твердими відходами, деякі з них перебувають у рідкому або газоподібному стані. Наприклад, частиною потоку твердих відходів не вважаються небезпечні відходи з фабрик та стічних труб, що стікають безпосередньо у водні системи, та небезпечні радіоактивні матеріали, які виробляються військовими та атомними електростанціями. Однак, обидва типи відходів призводять до різкого зростання кількості відходів та спричиняють значне забруднення.

Понад 70 % небезпечних відходів виробляється хімічною промисловістю. Але малі компанії та домашні господарства також викидають щорічно величезну кількість сміття.

Опитування: Більш як половина українців стурбовані екологічною ситуацією в країні

       Більше половини українців (66,3%) вважають екологічну ситуацію в своєму населеному пункті поганою.

    Про це свідчать результати телефонного опитування «Стан навколишнього середовища в Україні», проведеного Інститутом Горшеніна.

З них 50,1% дали відповідь «швидше, погана», а 16,2% – «точно погана». Вважають, що в місці їх проживання хороша екологічна ситуація, 30,9% респондентів. З них відповідь «скоріше хороша” вибрали 25,1%, «точно хороша» – 5,8%. Не змогли відповісти на дане питання – 2,8% опитаних. При цьому кожного п’ятого респондента не турбує стан навколишнього середовища в місці свого проживання.

50,4% українців турбує загазованість повітря та водойм. Близько третини опитаних незадоволені низькою якістю питної води, а також сміттям і сміттєвими звалищами на вулицях. 24,9% громадян України турбує відсутність або знищення зелених насаджень, а кожного шостого – підвищений рівень радіації. При цьому кожен десятий українець переживає через випадіння забруднених опадів і зміни в рослинному і тваринному світі.

Більшість українців (79,4%) висловлюються проти зберігання радіоактивних відходів з інших країн на території України – навіть за умови значних надходжень від цього до бюджету України. При цьому кожен десятий опитаний, навпаки, вважає за доцільне зберігати в Україні радіоактивні відходи інших країн в обмін на фінансові надходження.

45,2% громадян України не відчувають побоювань у зв’язку з виникненням в найближчому майбутньому масштабної техногенної катастрофи на території нашої країни. Побоюються такої можливості 38,2% українців