Енвайронментологія

Енвайронментологія (англ. environment — навколишнє середовище, довкілля) — наука про оточуюче людину середовище та їхній взаємний вплив одне на одного. В ширшому трактуванні під енвайронментологією розуміють науковий напрямок, що вивчає весь комплекс проблем використання, охорони і відтворення умов довкілля.

Сьогодні проблеми охорони навколишнього середовища вивчаються енвайронментологією (або «енвіронікою» за М. Ф. Реймерсом, 1992). Вона виступає складовою частиною інтегрального екологічного циклу наук і носить яскравий прикладний характер, а традиційна екологія виступає в якості фундаментальної основи для середовищеохоронного знання.

Методологічними засадами виступають:

• наукова теорія природокористування;
• вчення про охорону природи;
• сучасна концепція сталого розвитку суспільства.

Екологія, як наука про охорону природи, відштовхується від вивчення біосферних процесів і розглядає усі аспекти охорони окремих компонентів природи з точки зору природоцентризму. Енвайронментологія як наука про охорону навколишнього для людини середовища спирається на принципи антропоцентризму, відштовхується від потреб людини і лише тоді враховує екологічні обмеження.

Стокгольмська конференція 1972 року поклала початок розвитку енвайронментології як комплексної наукової дисипліни про навколишнє для людини середовище, в поле зору якої попадають, в першу чергу, питання охорони навколишнього середовища та підтримки якості довкілля. В свою чергу енвайронменталізм розглядається як теорія управління середовищем життя і соціально-екологічним розвитком, яка виходить з уявлень про людину як невід'ємну складову частину біосфери. Тим вона відрізняється від традиційного екоконсерваціонізму розумінням необхідності контрольованого перетворення природи в інтересах людства. Для того, щоб зберегти довкілля для майбутніх поколінь жителів планети, слід впроваджувати досягнення енвайронменталістики — конструктивного технічного розділу цієї науки про шляхи і методи впровадження середовищезберігаючих та екологічно «чистих» технологій в механізм охорони довкілля. Його слід розглядати як безпосередній інструмент енвайронменталізму.